ЛИЦАРІ УКРАЇНСЬКОГО СВІТЛА
Обоє - стильні і красиві. Обоє народилися 21 липня. То є знакові, яскраві постаті для
України: Олена Теліга - українська поетеса, діячка ОУН, Олег Ольжич -
український поет, член ОУН, син відомого українського поета Олександра Олеся.
Їхні долі дуже схожі.
Обоє закатовані і розстріляні в 1944-му, Олена Теліга з
чоловіком Михайлом - у Києві, Олег Ольжич - у Львові. Обоє були емігрантами, як
і нинішні переселенці, як і причина переїздів – ворожі зазіхання на Україну.
Ольжич організував Спілку українських письменників, Теліга - очолила її після
повернення до Києва. Обоє - борці за Україну на культурному фронті. Обоє
загинули від рук окупантів, як і чимало інших інтелектуалів, які творили попри
утиски і терор. Нині дві київські вулиці, названі на честь Теліги й Ольжича, -
розташовані поряд, біля меморіалу Бабин Яр.
Ось як Олена Теліга згадувала ключовий момент у її житті , що
став поштовхом для усвідомлення себе як українки : «Невідомо, хто і невідомо з
якого приводу почав говорити про нашу мову за всіма відомими "залізяку на
пузяку", "собачій язик", "мордописня"... Всі з того
реготалися... А я враз почула в собі гострий протест. У мені дуже швидко
наростало обурення. Я сама не знаю чому. І я не витримала: "Ви хами! Та
собача мова - моя мова!.. Мова мого батька і моєї матері! І я вас більше не
хочу знати!" Я круто повернулася і, не оглядаючись, вийшла! І більше до
них не вернулася. З того часу я почала, як Ілля Муромець, що тридцять три роки
не говорив, говорити лише українською мовою.»
Непрості й трагічні долі та глибока творчість Олени Теліги та
Олега Ольжича не прочитані до кінця ні в столітті минулому, коли їх, молодих і
рвійних, було вбито, ні в теперішньому. Нам ще йти і йти до їхнього Знакового
Слова.
Пам’ятаємо та шануємо.
Її твори можна віднайти у книзі Миколи Жулинського. Запрошуємо до бібліотеки!
Немає коментарів:
Дописати коментар