До 125-ти річчя від дня народження П.Г.Тичини

     Кожного великого митця історія нагороджує гучним найменням, у якому відбивається сутність його творчості. Шевченка вона назвала Кобзарем, Пушкіна - сонцем російської поезії, Франка - Каменярем, Лесю Українку - поетесою-другом робітників. Новатор! Так нарекла історія Тичину.Він вмів піднестись на ті верховини, куди не ступала нога його попередників.    Кажуть, що поет починається, як і річка,— з джерела. Павло Тичина увійшов в українську літературу як весняна повінь - безмежна й безберега. Чи мав він своє джерело? Так! Це волелюбний рідний край, напоєна мудрістю і силою древня загадкова Чернігівська земля, чарівна мова земляків, які говорили, які співали, сплітаючи воєдино мову і мелодію.  Світла, ніжна гармонія барв і звуків, настрій трепетної мрійливості, бентежне очікування нового, характеризують поезіюТичини. Його вірші часто порівнюють з музикою. В цьому мали змогу переконатись учні п’ятих класів  (викладачі  Л.А. Слободян, С.О.Шевчук) на зустрічі з поезією «Читаю ваші душі, наче книги», яку провела бібліотека-філія №3 у ЗОШ №8. Присутні переглянули слайд-презентацію, під час якої бібліотекар М.М. Гінчук познайомила з життєвим і творчим шляхом поета. Діти декламували вірші і слухали пісні. Було представлено викладку літератури «Поетичний геній України».