ЗУСТРІЧ З ЮРІЄМ ЩЕРБИКОМ

      Поезія та пісня, народжені і відшліфовані в боях за Україну, круто змінили долю Юрія Щербика.  Перебуваючи в зоні АТО і тримаючи в руках зброю, вважає, що слово і пісня – також сильна зброя. Тепер він не мислить свого життя без творчості, яка стала найважливішою його працею. 20 квітня 2017 р. у Нововолинській центральній міській бібліотеці відбувся літературно-музичний акорд «Мій другий фронт – це слово». Під час заходу автору було задано ряд запитань, на які він дав відповіді.

-         З яких речей, з чого починається Батьківщина?

-         Батьківщина починається з цієї людини яка поряд, з цієї природи яка поряд.

-         Поет починається з болю, поет починається з бунту. А з чого починається поет Щербик?

-         З того, що ви перелічили. Сидячи на дивані біля телевізора я нічого не напишу. Для поета потрібен поштовх.

-         Для кожного поета потрібна Муза. Звідки черпаєте натхнення?

-         Пишу тоді коли не можу не писати. Щоб було живе, потрібно щоб в момент написання були почуття, без почуттів все скучне.

-         Для вас гітара стала бойовим «побратимом». А як сприймали гітару Ваші побратими?

-         Вони про це дізналися лише через кілька місяців. Знайшли гітару, а вже після відпустки приїхав зі своїм інструментом.

-         Чим відрізняється небо Волині від неба Донбасу?

-         Небо однакове, то ясне то похмуре. Приймає окраску ту, який настрій у тебе на душі.

-         Що Ви співаєте їздячи на Схід?

-   Мало співаю пісень військової тематики. Співаю таке, що їм нагадає про дім, про сім`ю, про дітей, щоб підтримати морально.

     На закінчення прозвучали пісні у виконанні автора